Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками.

            Звичаї – це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах, це ті прикмети, по яких розрізнюється не тільки наше минуле, а й сучасне. Саме тому в СЗШ №25 народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського життя, об’єднуючи окремих учнів в одну шкільну родину.

У народі кажуть: «Зима прийде – свят наведе». І дійсно, у класних колективах відзначається ціла низка зимових обрядів українців, вивчаються їх особливості:

Ø  свято «Катерини» – угадування дівочої долі;                       

Ø  день Андрія Первозванного – кусання калети, випікання балабушок;   

Ø  свято пророка Наума: «Сьогодні Наума: хай тобі наука на ум піде!»   

Ø  день «Миколая» – веселе шкільне свято, святий роздає дітям подарунки.

А школярі 7 – А класу запросили до себе на Пилипівські вечорниці:

            Просимо всіх у нашу хату,

            Превелику, пребагату,

            Від зірниці до зірниці

            Хай лунають вечорниці!

Господинею свята була учениця 10 – А класу Дорофєєва Марія, яка розпочала обрядове дійство з розгадування народознавчого кросворда. І залунали відповіді-відгадки від учнів 5-А класу: глечик, скриня, мисник, рушник, піч, колиска… З поступовою появою цих предметів побуту кабінет №212 перетворювався в затишну українську світлицю.

            Під супровід веселої мелодії дівчатка 7-А класу виконали пісню-частівку:

Пусти мене, моя мати,

Та й на вечорнички,

Бо там хлопці чорноброві

Плетуть рукавички.

До нас, до нас, парубочки,

Бо в нас вечорниці,

А в нашої господині

Тисові полиці.

            Вечорниці – це свого роду клуб молоді, де хлопці й дівчата краще пізнають одне одного. Цікаво пройшли конкурси, змагання, ігри між учнями 7-А і 7-Б класів.

 Саме на вечорницях хлопці розповідають різну бувальщину. Учень 5-А класу Худік Дмитро розвеселив присутніх жартівливою небилицею:

Коли б я був Дідом Морозом,

Багато б дечого зробив.

Зробив би так, щоби жилося

Всім людям добре, напримір:

Поставив би я скрізь дерева

З медових пряників самих,

І ніжки з холодую, свинячі,

Щоб з часником росли на них.

Ставки б з сметаною стояли,

З лемішки з салом береги,

В ставках вареники б стирчали:

Товсті, гарячі і пухкі…

Ватага хлопців-колядників 7-А класу під срібні дзвіночки зірки сповістили про прихід Різдвяних свят:

Те Різдво – весела днина,

Кожний радий, мов дитина.

А найбільш веселі діти,

Личка сяють, мов ті квітки.

До них приєдналися колядники 5-А класу, які бажали всім присутнім щастя-здоров’я. За це господиня вечорниць обдаровувала дітей солодощами, горішками.

Закінчилося свято привітанням Діда Мороза (учень Роман Брумирський) та Снігуроньки (учениця Артеменко Софія):

У гаразді приживайте!

Щоб в усьому вам щастило,

Щоб вам жити було мило!

Живіть здоровенькі

На потіху всій родині

І на славу Україні!

Відколядували колядники, відщедрували щедрувальники, відпосівали посівальники… А попереду знову шкільне фольклорне свято – фестиваль народної пісні. Чи є на широкому світі щось краще, щось сердечніше, як незрівнянні у своїй красі українські пісні?

Тож пам’ятаймо: народні звичаї, традиції, пісні віють на серце кожного з нас чаром рідної стихії і є для душі живущим бальзамом, який сповнює її могутньою силою.

Парубець О. В., учитель-методист, керівник методоб’єднання

педагогів гуманітарного                 нахилу