Компетентності для учня - це образ його майбутнього, орієнтир для освоєння. Але в період навчання в учня формуються ті чи інші складові цих «дорослих» компетентностей, і щоб йому не лише готуватись до майбутнього, а й жити в сьогоденні, він освоює ці компетентності з освітньої точки зору. Освітні компетентності відносяться не до всіх видів діяльності, в яких бере участь людина (наприклад, дорослий фахівець), а тільки до тих, що включені до складу загальноосвітніх галузей і навчальних предметів. Такі компетентності відбиваються предметно-діяльнісною складовою загальної освіти та покликані забезпечувати комплексне досягнення її цілей.

Сформульоване таке робоче визначення поняття «компетентність»: «Готовність учня використовувати засвоєні знання, навчальні вміння та навички, а також способи діяльності в житті для вирішення практичних і теоретичних задач».

Формування компетентностей відбувається засобами змісту освіти. У підсумку в учня розвиваються здібності та з'являються можливості вирішувати в повсякденному житті реальні проблеми - від побутових до виробничих і соціальних.

Входження молодих поколінь у глобалізований динамічний світ, у відкрите  суспільство актуалізує роль життєвої  компетентності вихованців. Щоб мати можливість знайти своє місце в житті,  учень сучасного освітнього закладу мусить володіти певними якостями, уміннями:

• швидко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях;
• критично мислити;
• використовувати набуті знання й вміння в навколишній дійснocтi;
• бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, творчо мислити;
• бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в команді;
• уміти уникати конфліктів та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;
• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистому плані, так і в інтересах суспільства, держави;
• уміти добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку й самовдосконалення;
• бережливо ставитися до свого здоров'я й здоров'я інших як найвищої цінності;
• бути здатним до вибору альтернатив, що пропонує сучасне життя;
• уміти планувати стратегію особистого життя, орієнтуватись у системі найрізноманітніших суперечливих і неоднозначних цінностей, визначати своє кредо і свій стиль.

Всі ці обставини зумовлюють потребу в оволодінні сучасними компетентностями, які дають особистості можливість реалізувати в житті свій пізнавальний, творчий, діяльнісний потенціал.

Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) проголошує освіту XXI століття освітою для людини. Перед суспільством, освітянами постало завдання формування у молодих українців таких якостей, як:

- прагнення до навчання впродовж усього життя;

- постійний пошук найкращих шляхів розв'язування життєвих проблем;

- готовність своєю навчальною, а потім і фаховою працею закласти підмурівок власного соціального успіху і зробити внесок у громадську, державну справу.

Виходячи з цих концептуальних положень, загальна середня освіта має забезпечити умови для морального, інтелектуального, фізичного, художньо-естетичного розвитку учнів, виховання громадянина демократичного суспільства. Реалізація цієї мети вимагає осучаснення змісту освіти таким чином, щоб випускники 12-річної школи могли швидко адаптуватись у самостійному житті, цілеспрямовано використати свій потенціал для самореалізації в професійному та особистому плані, в інтересах суспільства і держави. Інакше говорячи, завдання освіти полягає насамперед у формуванні життєвих компетентностей школярів.

Компетентнісний підхід передбачає окреслення чіткого кола компетенцій, тобто необхідного комплексу знань, навичок, ставлень та досвіду, що дає змогу ефективно виконувати певну діяльність або певну функцію. Перелік та зміст компетенцій визначається державою. В Україні вони представлені в Державному стандарті та Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа). Відповідно до того, наскільки здатен учень виконувати певну діяльність, і визначається рівень його компетентності.

Місія компетентнісно спрямованої освіти полягає в тому, щоб сприяти становленню людини як суб'єкта і проектувальника життя. Освітня діяльність має будуватися на суб'єктно-суб'єктних основах, де учень і вчитель виступають як повноправні партнери. Компетентнісно зорієнтована освіта має мати ще одну дуже вагому рису: вона має бути особистісно зорієнтована. Люди народжуються різними, з різними здібностями   і   здатностями,   тому   освіта,   заклади освіти  мають   забезпечити   кожній   дитині можливість вибору своєї подальшої життєвої і професійної діяльності. Вводячи систему профільного навчання в старших класах 12-річної школи, наша держава і визначила освіту не лише компетентнісно, а й особисто зорієнтованою.

Компетентнісний підхід допомагає досягнути розумного балансу між академічними знаннями і прагматичними вміннями. Знання як самоціль має поступитися знанню як інструментові життя, що забезпечує молодій людині можливість жити в гармонії зі своєю природою та довкіллям, суспільством, окремими людьми, можливість оволодівати новими технологіями.

Компетентнісний підхід відповідає не тільки об’єктивним потребам учнів, а й напрямам творчих пошуків учителів. Ці пошуки пов’язані з реалізацією ідеї розвивального навчання, педагогіки співробітництва, особистісно орієнтованого навчання. Всі ці ідеї відображають намагання вирішити проблему мотивації освітньої діяльності школярів, створити модель «навчання  із захопленням» Компетентнісний підхід допомагає уникнути конфліктів між учнями та педагогами, неминучих у навчанні з примушуванням.

Компетентність не зводиться тільки до знань чи тільки вмінь. «Компетентність є сферою відносин, що існують між знанням і дією в людській практиці».

В нашому закладі особливу увагу приділяють дітям з особливими освітніми потребами. Застосовуються спеціальні прилади та методичні матеріали для розвитку учнів.

В ресурсній кімнаті, яка оснащена сучасним обладнанням для розвитку і навчання учнів з ООП, є можливість якомога більше допомогти учням засвоїти навички, вміння, компетентності не тільки когнітивної  а й мотиваційної, етичної, соціальної та поведінкової.

Технології продуктивного навчання формують та розвивають групи ключових компетентностей учнів.

Наприклад,  застосовується спеціально розроблений пристрій — балансувальна дошка Більгоу (Бельгау).

Мозочкова стимуляція — це сучасний метод корекції різних порушень в мовленнєвову і інтелектуальному розвитку.

Цей метод рекомендований для покращення навчання та розвитку психічних процесів:

• рівень концентрації уваги;
• всі види пам‘яті;
• розвиток мовлення — як усної, так і письмової, а також – навички читання;
• математичні і логічні здібності;
• аналіз і синтез інформації;
• здатність до планування;
• роботу емоційно-вольової сфери.

Компетентність учня припускає прояв стосовно компетенції цілого спектра його особистісних якостей, завжди особистісно забарвлена якостями конкретного учня. Даних якостей може бути ціле віяло: від значеннєвих і світоглядних (навіщо мені необхідна дана компетентність) до рефлексивно-оцінних (наскільки успішно я застосовую дану компетентність у житті).